Ти в мені живеш не дарма
Тебе, наче тінь, занесло під браму
Ти була потрібна, знаєш сама
Як посмішка мами

І як би тебе не любив
Я зможу любити сильніше
Сто мільярдів слів
Від імені твого тихіші

(*)Я напишу тобі листа
Я надішлю його на вустах
Душе моя, душе моя

Вечір обірваних фраз
Ранок останнього слова
Ніч би може склеїла нас
Та рветься основа

Якби я тебе не любив
Ти би сльозами не милась
Ти не уявляєш як би хотів
Щоб ти зупинилась

(*×4)