Вже не з тобою прокинусь
І в очах не залишусь
Світлом сонця вночі
Ти був усім, що я мала
А тепер відпускаю
Я не тримаю, просто лети

День, а в душі ніч без краю
І ніяк не зникає
І чекає на тебе
Ти – мій біль, моя осінь
Моя посмішка й сльози
Моє серце, але вже німе

(*×2)Ми, як планети
По колу
На різних орбітах і ніби поряд
Прикута в неволі
Чи це моя доля, чи ти моя доля?

Знов із тобою прокинусь
В твоїх думках я залишусь
Світлом зорі вночі
Знай, серце й досі палає
Бо любов вибачає
Десятки років ночей в самоті

А ніч заховає всі сльози
І ранкові роси
Змиють всі сподівання мої
А ти був усім, що я мала
А тепер відпускаю
Я не тримаю, просто лети

(*×4)