Поле на колір макове, місяць в зірках пливе
Всі ці літа я дякую Богові за тебе
Вранці вдягнешся в марево, в коси вплетеш гаї
Скільки нещасть плакали разом з тобою ми
Скільки світанків бачили жовто-блакитними

На чужині хитаюся - дитя знедолене.
А до тебе вертаюся в супроводі лелек
Стежки сплелися вродою, наче мережива
Діти твоєю мовою… - ніби душа співа
Я тобі колисковою дякую що жива

Тінню накриє ворога вільний у небі птах
Врода твоя нескорена на макових вустах
Вранці вдягнешся в золото, в коси вплетеш гаї
Чом так без тебе холодно в спеці чужих країн.
Землі мене зчаровують, лиш під крилом твоїм

Я повернусь босоніж, моя земле
Щоб більш не лишатись тебе
Спиною вкрию любов незбагненну
Щоб більш не втрачати тебе