最初駐車場かと思ったのですが、灯台の中みたいですね。
この時代に合わせて雰囲気変わりましたが、
深みはともあれ思いやりが感じられる詞になってます。
この暗闇の中でも温かい大切なものを大切にして欲しいです。

(*)Сльози
першою росою
Повернусь додому
Я обов’язково
У батьківській хаті
Яскравіші зорі
Вчила мене мати
Співала колискову

Із маленького стульчика рано
Виростає велика сцена
І весь зал пульсує з тобою
І ти віддаєш всього себе

В небо летить гілля
Перший подих як подив
Початок іде від нуля
Не забувай хто ти
Не забувай хто ти
Не забуваю доти
Серця відкриті брами
Я так давно, я так давно не бачив мами

(*)

Море
Не таке солоне
Як ті сльози щастя
Як туга за домом

Коли-коли-колискова
Знову тихим ехом
Передасть по колу
Марабу лелека
Передасть по колу
Щоби своїм дітям
Заспівати знову
Рідну колискову
Передасть по колу
Щоби своїм дітям
Заспівати знову

(*)