Ти мені казав про довіру і свободу
«Роби, як ти захочеш», а сам мутив ти воду
Із цього зрозуміла я лише одне
Що вмієш поважати своє его, не мене

Ти казав, що любиш і бачиш уві сні
Але в очі ти не дивишся мені
Весь час казав, що я «білявка за кермом»
Так ніби в цій машині місця мало нам обом

(*)Я...
Я змогла обирати себе
Я змогла і знайшла себе знову
Я змогла все зробити сама
Я змогла знову бути собою

Ти не розумів, навіщо я співаю
Бо ти мої бажання за мене краще знаєш
Казав роби, що хочеш, хоч стрибай у вікно
Бо тобі насправді було все одно

Чекала я від тебе, чого не слід чекати
Чекала, що ти будеш на нашім полі грати
І бігла девʼять кроків на зустріч я тобі
А ти й одного кроку зробити не зумів

(*×4)