何か電車が横通っているのに、
そんなところにいて大丈夫ってズラータさん。
歌い方が癖なく素直な感じに聞こえますかね。
もうアラサーからアラフォー世代。
表情も随分大人になりましたね。
(*)Ну Як мені бути, як мені бути, як?
Не можу забути, тебе забути я.
Із Янголами тепер як одна сім‘я,
Ти там, а я тут,
На повторі твоє ім‘я.
Пишу листи, звертаюся до Бога,
Щоби з‘єднав він наші дороги,
І уночі на серці тривога,
Не можу спати- дивлюся у підлогу.
Жити потрохи, їздити до мами,
Видохи-вдохи поміж словами
Прикладом бути друзям зі школи
Тебе- забути…. Ніколи…
(*)
Чує вітер голос у полі, та нехай він пробачить.
Я гукаю аж до болю, поки нас ніхто не бачить!
Час лікує та аби спогади охололи
Ти сказав би: «розлюби»
Я сказала би: «ніколи»
(*)
