Нi зовсiм не соромно
Дивитися на небо крізь сльози
Коли місто в полумї
Тікати чи не варто
Залишимось фантомами
Але на своїй рідній землі
Не відчуваємо втоми ми
На чортовій війні
(*)Кулями в серце, наскрізь моє тіло
Це не зупинило мене
Не спимо, мерзнемо, поки все горіло
Боже, коли все мине
Станемо ми вiльними
Зійдуть з облич горе і смуток
Нашу Україну ми
Зробимо ще краще
Міцними обіймами
Триматимемо наших рідних
Зберемо частинами
Всі наші міста
Зустрічає насильника вдома сім’я
«Тримай унітаз, килим ще на!»
Дитині забавку, ось батько прийшов
Але ж не купив її, скажем знайшов
А плями криваві, захляпався вночі
Коли він виколював хлопчику очі
А маму хлопчини рота содат
Під крики дитини рвала на шмат
А дівкам так тяжко, і як далі жити
Закрили «Шанель», що ж руснявим носити
В протест вони різали сумки свої
Та сумки ці фейк, як душі русні
У розтягнутій майці кацапський мужик
«У телика» п’яний за «рашку» візжить
Тут вибір мізерний — засмокче багно
Та нам не із вами, російське лайно
(*×2)